Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
АДЬЮНКТ
Ад’ю́нкт [адьюнкт]. Помічник посадової особи. Галицка ц. к. краєва Дирекция скарбу іменувала провізоричного ад’юнкта касового Тита Моравецкого дійсним ад’юнктом касовим (Б., 1895, 23, 2)// пол. adjunkt - 1) помічник посадової особи, 2) молодший науковий співробітник; порівн. адьюнкт, лат. - 1) помічник професора або й молодший урядовець на Заході, 2) помічник пастора в євангелитській церкві (СЧС, 13).

Укр. літ. мова на Буковині  2018

← АДЕПТАЖІО →

Смотреть значение "АДЬЮНКТ" в других словарях:
T: 0.03713163 M: 7 D: 0