ВЕГЕТУВАТИ

Вегетува́ти, перен. Жити рослинним життям, без високих прагнень, поривань. Тепер я лиш вегетую і коли і забралась я знов до якоїсь нової праці, то лише одиноко під впливом його [брата Володимира] пам'яті, котрому праця була в житті - все і всім і котрого остаточно і сама пожерла (Коб., Слова..., 287)// пол. wegetować - 1) виростати, рости, 2) перен. жити сутужно, животіти, wegetacja - 1) вегетація, 2) животіння.

Українська літературна мова на Буковині 

ВЕЛЕНЕВИЙ →← ВДЯКА

T: 0.124015607 M: 3 D: 3