ВИВЛАЩЕНЄ

Ви́влащенє. Вивласнення, відчуження. Але на кождий спосіб гадка сама дуже здорова і добра, і коли б єї добре перевести в житє, то напевно спинило б ся вивлащенє хліборобів із землі (Б., 1895, 43, 3)// пол. wywłaszczać, wywłaszczyć - відчужувати, відчужити.

Українська літературна мова на Буковині 

ВИВ’ЯЗУВАТИСЯ →← ВИВЛАСНИТИ

T: 0.103047954 M: 3 D: 3