ВИДЖЕННЯ

Ви́дженє [видження]. Вигляд.● Знати (когось) з видження - знати (когось) в обличчя, з вигляду, зовні. Визбудили в мені симпатію, про яку, мабуть, і не снили, хоч знаю вас лише з видження, бачила вас під час викладів науки гармонії (Коб., Valse melancolique, 104) // пол. wiedzenie - 1) бачення, 2) побачення (з хворим, ув’язненим і т. ін.), znać kogoś z wydzenia - знати когось в обличчя, з вигляду.

Українська літературна мова на Буковині 

T: 0.068601185 M: 1 D: 1