УГНЕТЕНИЙ

Угне́тений. Дієприкм. від угнетати. Використовуючи трудне заграничне положене монархії [румуньска партия апаратистів] представляє пануючих в бук[овиньскій] правосл[авній] церкві Румунів, всякій правді на глум, як угнетених (Звідомл., 1914, 63)// див. угнетати.

Українська літературна мова на Буковині 

УДІЛ →← УГНЕТЕНЄ

T: 0.109992264 M: 3 D: 3