УДОВІДНЕНИЙ

Удові́дненє [удові́днений]. Доказ, доведення, підтверджена [Софія Окуневська] зближалася чимраз то більше до повзятої цілі, здаючи в Швейцариї, Цюриху і в Відні всі іспити, не єднаючися з тією емансипацією жінок, що виявлялася в той часу багатьох у підстриженім волоссі, братанні з мужчинами, сходинах по кнайпах, виїзді сам на сам на прогулки і т. ін. ніби для удовіднення тим свого права на існування рівноправності (Коб., Слова..., 300)// пол. udowodnienie - доказ, підтвердження.

Українська літературна мова на Буковині 

УДОСТОВІРЕНЄ →← УДОБРЕНЄ

T: 0.09580476 M: 3 D: 3