УДОСТОВІРЕНИЙ

Удостові́рений. Дієприкм. від удостовірити. В суді вимагають трох примірників статута, тому треба приладити ще один начальником удостовірений відпис статута і приложити до сего поданя (Канюк, 1906, 19)// див. удостовірити.

Українська літературна мова на Буковині 

УДОСТОВІРИТИ →← УДОСТОВІРЕНЄ

T: 0.087506461 M: 3 D: 3