ШАРЖА

Ша́ржа, збірн. Офіцери. Найбільше терпів від грубості нижчої шаржі! (Коб., Земля, 318); Прийшов капітан, побачив се й укарав за се шаржу. Капрал пімстився, але на всіх пімстився за се (Коб., Земля, 325); В суді довідався і́воніка також, що померлий не мав і при війську ворогів. Між камратами був загальнолюблений і поважаний, шаржа була з нього вдоволена (Коб., Земля, 472)// пол. szarża - 1) військове звання, чин, 2) розм. збірн. офіцери, офіцерство; порівн. шаржа, фр. - військовий ступінь (гал., СЧС, 531).

Українська літературна мова на Буковині 

ШАФОВАНЄ →← ШАРВАРОК

T: 0.083157832 M: 3 D: 3