ВПОВНОМОЧУВАТИ

Вповномо́чувати. Уповноважувати. Учитель М. Г. нарушив справу солідарности, заявляючи, що він вже наперед заключив компроміс з румуньскими учителями, хоч його до того ніхто не вповномочував (Б., 1907, 65, 2)// порівн. рос. уполномочить - уповноважити; пол. pełnomocnictwo - повноваження, доручення, udzielić pełnomocnictw - наділити повноваженнями.

Українська літературна мова на Буковині 

ВПОДОБА →← ВПЛИВАТИ

T: 0.086441273 M: 3 D: 3