ГОЛОВНО

Го́ловно Головним чином, найбільшою мірою. Рускі повіти є властивими податниками краю, отже, головно причиняють ся до витвореня краєвого фонду (Б., 1895, 10, 2); Бо коли ті самі баламути на вічу в Вашківцях ухвалили резолюцію, щоби учителі не брали жадної участи в народно-політичних справах, о що їм і головно ходить, то чи не є се чиста дволичність? За се дістав сей бесідник належиту відправу (Б., 1899, 36, 2); Курс призначений головно для руских селян- пасічників, які дістануть навіть по 1 К денно на стравне (Б., 1907, 67, 3)// пол. głównie - головно, головним чином.

Українська літературна мова на Буковині 

ГОЛОВСТВО →← ГОЛИЙ

T: 0.07515003 M: 3 D: 3