БЕЗУЖИТОЧНИЙ

Безужито́чний. Той, який не вживається для практичних потреб. А з другого боку весь ґрунт, припираючий до ринку (від суду до двора), належить рівно ж до дідича і для міста є безужитóчний, бо там нема ніяких помешкань, ані склепів і в ту сторону взагалі не може місто розширяти ся (Б., 1907, 94, 1)// пол. bezużyteczny - ні до чого не придатний, bezużyteczność - непридатність (для використання).

Українська літературна мова на Буковині 

T: 0.0524424 M: 1 D: 1